Математичний конкурс "Острів еврестичного мислення"
Учні 2 класу взяли участь у математичному конкурсі "Острів еврестичного мислення". Вчитель пояснила дітям термін "еврестичне мислення". Діти із задоволенням та цікавістю розв'язували приклади, задачі, математичні ребуси,цікавинки. Математичний конкурс пройшов цікаво та весело!
Коли людина потрапляє у проблемну ситуацію, то вона, як правило, прагне вийти з неї, подолати перешкоду, тому в неї виникає активна розумова діяльність. Створити проблемну ситуацію вчитель може, поставивши перед учнями проблемну задачу. Якщо проблемна задача є евристичною, то учень не тільки змушений згадати, відтворити, актуалізувати ряд знань, загальних положень, як правило, евристики: «шукай аналогію», але здатний здобувати нові знання й уміння на високому рівні інтересу до поставленої проблеми.
Успішне застосування евристичної бесіди веде до «відкриття» нових понять, тобто до їх сприйняття, осмислення й запам’ятовування всіма учнями класу. Складно забути означення, яке сам «відкрив»,осмислив і сформулював. На цьому етапі роботи на перше місце виходить евристика «виділяй головне, істотне».
Другий етап – засвоєння поняття. Дуже корисні тут вправи на розпізнавання об’єктів, які належать до обсягу поняття, вправи на виділення наслідків з означення поняття, вправи на побудову об’єктів, які задовольняють зазначені властивості.
Третій етап – закріплення поняття. На цьому етапі об’єктом вивчення повинна стати кожна суттєва властивість, що використовується в означенні.
Четвертий, останній етап – використання поняття в конкретних ситуаціях. На цьому етапі насамперед ознайомлюються з властивостями й ознаками поняття, з його еквівалентними означеннями; використовуються вивчені властивості й ознаки поняття. Учні засвоюють уміння переходити від поняття до його істотних властивостей і навпаки.
Отже, евристичне навчання математики припускає в процесі формування математичного поняття поряд із традиційними формами використання різних активних (евристичних) методів і засобів. Усі вони спрямовані на відновлення, розгортання системи понять, можуть слугувати також об’єктивним показником внутрішнього процесу мислення, рівня сформованості поняття, свідченням того, що мислення школяра досягло вищого рівня, а поняття, які в нього сформовані, є згорнутими, системними, міцними й усвідомленими.
Запровадження цих принципів до навчання дає змогу одержати такі результати:
поглиблення й посилення мотивації до занять математикою,
підвищення інтересу до неї, як до навчальної дисципліни;
підвищення рівня виконання інтелектуальних операцій;
успішності виконання тематичних робіт з математики.